Моє тіло – Поле битви.2

Дата та місце

9 липня — 31 грудня, 2023

Йоссінгфьорд Вітенмузей, Норвегія

ПОДРОБИЦІ ПРОєКТУ

Куратори: Наталі Хойос та Райнальд Шумахер [Office for Art] у співпраці з ініціатором та керівником проєкту Пером Арном Логом.

ПОСИЛАННЯ

MARIA KULIKOVSKA. My Body is a Battlefield

My Body is a Battlefield

Історія

Марія Куліковська народилася в Керчі, місті на Кримському півострові в Україні, одній із колишніх соціалістичних республік СРСР (Союзу Радянських Соціалістичних Республік), у 1988 році. Її дитинство було сформовано ранніми наслідками структурного розпаду комуністичного блоку. У той час як деякі здобули величезні багатства, більшість піддалися бідності та відчуттю безнадії.

Марія Куліковська навчалася в Академії Образотворчого Мистецтва та Архітектури в Києві з 2007 по 2013 роки, закінчивши її, здобувши ступінь магістерки архітектури. Вона також здобула ступінь магістерки образотворчого мистецтва в Konstfack, Університет мистецтв, ремесел і дизайну в Стокгольмі.

Художниця належить до покоління, яке вітає рух країни на Захід, до відкритої демократії та цінностей Європейського Союзу, подалі від нестримної корупції та контролю над економікою та політикою купки олігархів. Рішення української влади не підписувати угоду про асоціацію з Європейським Союзом наприкінці 2013 року призвело до повстання та «Революції Гідності». Із протестами Євромайдану з листопада 2013 року по лютий 2014 року життя і творчість Марії Куліковської незмінно пов'язані з політичними подіями, що виникли внаслідок цього. Незаконна анексія Криму росією в 2014 році зробила її бездомною біженкою, зареєстрованою під номером 254. У східноукраїнському місті Донецьк військові самопроголошеної народної республіки зайняли незалежний мистецький центр і знищили її перші повно зростові публічно виставлені скульптури з 2012 року — зліпки її тіла з швидкопсувного мила. У росії її внесли в список небажаних артистів. Зі своїм партнером Олегом Винниченком вона працює разом із 2016 року.

З початком відкритої війни росії проти України Марія Куліковська втекла з Києва на Західну Україну. У 2022 році вона була художницею-резиденткою в OÖ Landes-Kultur GmbH у Лінці, Австрія, і зараз є художницею-резиденткою Гельсінської міжнародної програми для художників у Гельсінкі, Фінляндія.

Товарів не знайдено.

В експозиції представлені роботи, що охоплюють період у понад десять років. Власне тіло художниці знаходиться в центрі її робіт, а не тіло жінки як абстрактна форма. Її тіло є полем битви, на якому і в якому часто виникають амбівалентні емоції, які борються одна з одною. Особисті переживання, розчарування та протистояння ведуть свою внутрішню боротьбу в цьому тілі. Вони сперечаються про те, що дасть сильнішу мотивацію: відчай і страх чи впевненість і сміливість.

Чи є ненависть і помста, чи любов і співчуття сильнішими силами, вирішуватиме це тіло. У цьому тілі відбуваються драми страхів, бажань і надій.

Знову і знову вона діє у своєму тілі та разом із ним у перформативних діях. Вона шукає примирення, але також і прощення, і шукає, здавалося б, неможливої гармонії з красою життя як такої, яка насправді часто виявляється закривавленою, вимазаною, приреченою на смерть і в жалюгідному фізичному стані.

Виставка є медіатором в середину мистецького життя, яке розуміється як дія, яка послідовно намагається примирити моральну та людську катастрофу.

Виставка "Має Тіло – Поле Битви.2" була представлена з дещо зміненою добіркою робіт у 2022 році в FC Francisco Carolinum – Музеї сучасного та сучасного мистецтва в Лінці.

Виставка в Jøssingfjord Vitenmuseum реалізована за щедрої підтримки:

Rogaland Fylkeskommune

Fritt Ord

Rekefjord Stone

Tellenes Vindpark

Dalane Energi

Sogndalstrand Kulturhotel

Arvid Holmen

Товарів не знайдено.

Галерея