Під час «Люстрації / Омовіння» художниця знаходиться у ванні разом зі своєю мильною скульптурою і люструє себе. Вона змиває своє тіло та обличчя – здійснює своєрідне жертвоприношення, таким чином очищаючись від травм. «Власними руками я вмиваюся, вичісую, відриваю мильну шкіру від себе, витираю себе, мию, струшую все своє тіло, – пояснює Куліковська. – Я спостерігаю за люстрацією свого образу та образу жінки в патріархальному контексті. Миття, стирання власних рук – посилання на жіночу невидиму працю, яку суспільство представляє як щось красиве, нормальне та природне, вплетене в саму шкіру кожної жінки, але яке також непомітно розчиняє її».

Мило, що стало основою для створення скульптури-зліпка з власного тіла художниці, є матеріалом метафорично-конфліктним. Його використовують для випробування зброї на мілітаристських заводах, адже його щільність відповідає щільності людського тіла. Бажання очистити себе від болю, політичних конфліктів, дискримінації, складності та хаосу цього світу трансформувалися в мистецьку терапію, люстрацію себе через свій зліпок.

*на основі тексту з виставки «Від акції до перформативної скульптури: Марія Куліковська» у Щербенко Арт Центрі, 2020.