До цього він був проведений 8 березня 2018 року у "Мистецькому Арсеналі", місяць потому художниця зробила реенакмент для Vogue UA і, зрештою, повторила його у парку Ebenbockhouse у Мюнхені. Четверта частина перформансу відбулась в рамках персонального проєкту, мініретроспективи Куліковської «Від акції до перформативної скульптури» на при кінці 2020 року в Київському Щебенко Арт Центрі. П'ята частина відбулася під час персональної виставки художниці «Моє Тіло – Поле Битви» у Музеї медіамистецтва «Francisco Carolinum» у Лінці, Австрія 2022 році. Шостий раз перформанс відбувся 14 квітня 2023 року під час відкриття виставки сучасного українського мистецтва «ART ON THE BATTLEFRONT», яку редакція українського Vogue започаткований у приміщенні Künstlerhaus у Відні.

Під час «Люстрації» Марія, перебуваючи у ванній разом зі своєю мильною скульптурою-копією, люструє себе. Вона змиває своє тіло та обличчя, здійснює жертвоприношення, таким чином очищаючись від травм. Як коментує акцію сама мисткиня: «Власними руками я вмиваюся, вичісую, відриваю мильну шкіру від себе, витираю себе, мию, струшую все своє тіло. Я спостерігаю за люстрацією свого образу та образу жінки в патріархальному контексті. Миття, стирання власних рук – посилання на жіночу невидиму працю, яку суспільство представляє як щось красиве, нормальне та природне, вплетене в саму шкіру кожної жінки, але яке також непомітно розчиняє її».

Мило, яке стало основою для створення скульптур-зліпків тіла художниці, є метафорично-конфліктним матеріалом. Цей матеріал використовується на військових заводах для випробувань зброї масового ураження, оскільки він має таку ж щільність, як і людське тіло, а також напівпрозорий, тому мило служить ідеальною платформою для випробувань найкращої зброї вбивці.

Бажання Куліковської очиститися від болю, політичних конфліктів, дискримінації, труднощів і хаосу цього світу трансформувалося в арт-терапію, в люстрацію себе через скульптурну копію власного тіла.