Марія Куліковська здобула ступінь магістра архітектури будівель і споруд Національної Академії Образотворчого Мистецтва і Архітектури у Києві (2007–2013). У 2011 році її архітектурний проєкт київського центру сучасного мистецтва – Щербенко Арт Центр – здобув перемогу і був побудований за розробленим Марією проєктом у тому ж році. З того часу Куліковська продовжувала свою архітектурну діяльність і поза Україною – у Китаї та Швейцарії.
Після Революції Гідності та анексії Криму – втрати батьківщини, дому, отримання внутрішніх травм та потрясінь, Марія вирішила відійти від архітектурної практики та перейти до створення перформативних експериментів з власним тілом та фіксування їх у скульптурній формі. Первісна архітектурна освіта Марії Куліковської зумовила комплексний підхід до роботи зі скульптурою. Художниця сприймає архітектуру як оболонку, мембрану, тіло простору, тіло публічне, суспільне, соціальне, що обумовлює людське існування. Основу своєї роботи з тілом Марія Куліковська завжди поєднує з проєктуванням простору.
У 2020 Марія Куліковська разом з Олегом Вінніченко у Стокгольмі офіційно зареєстрували їх проєктно-експериментальну студію, яка працює зі створенням перформативних скульптур та розробляє інтелектуальну, високофілософськую та, чи не найголовніше, доступну архітектуру, житлові простори, інтер'єри, предмети дизайну та малу архітектуру.