Вираз «carpe diem» трактується як заклик жити із задоволенням кожен день, не відкладаючи можливість повноцінного життя на невизначене майбутнє. Carpe diem не слід тлумачити як близький до іншого поширеного виразу - memento mori (пам'ятай про смерть). Ці два крилаті вирази представляють протилежні світогляди: в основі carpe diem - ідея безтурботного підходу до життя, memento mori - ідея смиренності існування.

У цій скульптурній серії художниця продовжує критику патріархальних конструкцій влади й суспільства. Основним інструментом, матеріалом і методом Куліковської вкотре стає її власне тіло. Серія «Carpe Diem» — цеце також концептуальний тривалий експеримент художниці з мотивом vanitas, який визначає людське життя як щось незахищене, ефемерне, здатне зникнути в будь-який момент. У традиції vanitas символічними елементами були квіти, особливо троянди, які є знаком гріхопадіння, плотської любові, хтивості та сексу. Однак у власній скульптурній серії Марія Куліковська розміщує всі ці, повні символізму, предмети під шкіру «власного» скульптурного тіла. Фігури із серії «Carpe Diem», на відміну від своїх попередників, створені з епоксидної смоли, а «вмонтовані» всередину квіти, ланцюги, пір'я, морські мушлі, ключі та кістки наповнили скульптури особливим художнім символізмом та метафоричністю.

«Carpe Diem» – це дискусія про тілесність, про прийняття себе, про норми та мораль у суспільстві. Кожного разу після виставлення «клонів» тіла художниці у публічному просторі, реальне тіло Марії відразу стає суб'єктом, який здобуває власну незалежність і свободу. Ось чому Марія Куліковська закликає кожного жити вільно і робити своє життя надзвичайним й неймовірним, приймаючи власні рішення, а не слідуючи за маніпуляціями інших, пам'ятаючи про те, що життя швидкоплинне і крихке.

Символізм серії «Carpe Diem» близький до символізму американських художниць Кікі Сміт та Луїз Буржуа. У 1980-х Кікі Сміт досліджувала людську анатомію й відображала вразливість тіла, використовуючи тканину, бджолиний віск, намистини, папір. З іншого боку, ланцюги, що пробиваються з мильної оболонки Марії Куліковської, перегукуються із серією інсталяцій Луїз Буржуа під назвою «Клітки», в яких художниця метафорично замкнула емоційний, фізичний, психологічний — власний біль. «Carpe Diem» Марії Куліковської — це, метафорично замкнуті у мильній основі, рефлексії художниці, її відчуття власного тіла, власного стану, власної присутності.

Протягом 2018 року перформативні скульптури із серії «Carpe Diem» були виставлені на різних виставках та заходах, серед яких: "Permanent Revolution – Ukrainian Art Today" – виставка сучасного українського мистецтва в музеї Людвіга у Будапешті; виставка «Україна в Моді», відкрита з нагоди п'ятиріччя журналу Vogue UA. Фігура 1/5 та фігура 3/5 з лютого 2021 року знаходяться у приватній колекції Наталії Лисенко у Великобританії та Об'єднаних Арабських Еміратах.