Робота була представлена як частина групового виставкового проєкту в мистецькому центрі Konsthall-C, де досі працює комунальна пральня (Стокгольм, Швеція). Під час навчання в Університеті мистецтв, ремесел і дизайну Констфак, Марія Куліковська представила перформативну скульптурну інсталяцію й провела перформанс як альтернативу до курсової роботи. «Засновано на Реальних Подіях №1» полягав у змилюванні обличчя й тіла скульптурної копії тіла художниці в присутності людей, які приходили прати свої речі і які автоматично ставали відвідувачами студентської виставки. На відміну від проєкту «Люстрація», де Марія справді змилює своє обличчя, у перформансі «Засновано на Реальних Подіях №1» була використана скульптура з епоксидної смоли. Відповідно до використаного матеріалу постало питання: чи можливо «змити» ідентичність? Змилити обличчя зі смоли неможливо, але очистити його – так.

Одним із основних питань перформансів Куліковської є осмислення конфлікту, що триває на території України. Художниця виявляє та фіксує у художній формі конфлікти, пов'язані з позицією жінки-мисткині у війні та патріархальному суспільстві. Її скульптури були розстріляні проросійськими бойовиками днр, а сама художниця названа «дегенеративною» та забороненою на території росії. Під владою росії опинилась і Керч – рідне місто художниці, куди вона не може повернутися з початку анексії Криму. Втрата дому та розмежування на своїх, чужих та інших болюче перетрансформувалися в нові теми творчості художниці, серед яких – тема кордонів та меж. Дослідження кордонів – колективних та індивідуальних – лейтмотив усієї творчості Куліковської, а основним методом та медіумом – тіло художниці. Використовуючи та постійно працюючи з власним тілом, Марія Куліковська апелює до тіла колективного, яке замикає державні кордони. Індивід як складова з ряду їй подібних існує, окреслює простір, складає основу колективного організму, у якому його позиція, позиція окремої людини, позиція жінки часто нехтується чи зневажається.

За збігом обставин, «Засновано на Реальних Подіях №1» проходив у районі, який населяють емігранти. У свою чергу сама Швеція – антипод воєнного конфлікту, країна, яка часто дає прихисток різноманітним національним ідентичностям, біженцям з різних куточків світу.

Скульптурною основою перформансу стали частина скульптури-зліпка тіла з епоксидної смоли, що вибухнула під час створення та скульптур-зліпків рук та ніг із серії «Шрами». Під час проведення перформансу експонувалися відеокадри, які демонстрували розстріл мильних скульптур, здійснений Марією Куліковською спеціально для фільму «Забуті» української режисерки Дар'ї Онищенко, у якому кримська художниця зіграла роль проросійської журналістки.