Текст кнопки
Історія

Перформативна скульптурна інсталяція «Зоряний Пил» була створена протягом січня-лютого 2019 року у зв'язку з п'ятиріччям незаконної анексії Криму російською федерацією. У 2014 році Марія Куліковська була змушена покинути рідний дім та свою сім'ю. Відтоді тема втрати дому, батьківщини, питання кордонів, війни та тіла жінки-художниці у ній стали для творчості кримської мисткині з Керчі наскрізними. Інсталяція «Зоряний Пил» стала кінцевою частиною експозиції проєкту «Дивовижні історії Криму» у Мистецькому Арсеналі. Виставка проходила з 26 лютого до 5 травня 2019 року та була побудована за принципом зворотної хронології життя та традицій усіх давніх народів, які проживали в Криму.

Скульптурна інсталяція «Зоряний Пил» є довільним авторським відтворенням карти Керченського півострова та займає площу 125 квадратних метрів. На ній встановлені 5 фігур-копій тіла мисткині, знятих і відлитих з матеріалів, аналогічних до метафоричного ландшафту цієї установки: метал, дерево, різні типи ґрунту, мінерали, цемент, кам'яний пил, пісок, шамот, граніт, пил, пігменти з природного каменю, оксиди заліза, морська сіль та спеціальні добавки. Позаду інсталяції експонувалося відео з фотографій неба над Керченським півостровом у різний час доби. Відео було створене шляхом сканування оригінальних фотографій з архіву художниці.

«Майже все населення Керчі, Криму – це мігранти, які створили цивілізації на дуже особливій землі протягом тисячі років її історії. Цей проєкт стосується людей і землі. Людей, які перетворюються на землю, на пейзаж і землю, яка перетворюється на людей. Тому всі скульптури створені з того ж матеріалу, що і пейзаж – модель Керченського півострова, - пояснює Куліковська. - Усі ми, жителі планети Земля – «зоряний пил». Всі ми створені через міграцію залишків зірок. Чи можемо ми, звичайні пилові частинки, будувати межі між собою, починати війни та вбивати один одного?

Крим – це унікальна земля, де зібрана найбільша кількість різноманітних культур та національностей. Вона сповнена різних кольорів людей і культур, вона є частиною, продовженням такої ж багатокультурної та багатонаціональної України».

"Stardust" installation within the exhibition "Amazing Stories of Crimea", Mystetskyi Arsenal, Kyiv, 2019
"Stardust" installation within the exhibition "Amazing Stories of Crimea", Mystetskyi Arsenal, Kyiv, 2019
"Stardust" installation within the exhibition "Amazing Stories of Crimea", Mystetskyi Arsenal, Kyiv, 2019
Товарів не знайдено.

— Мамо, що там за горизонтом, де вода закінчується? Чи є край світу?

— Ні, любий мій, немає краю світу.

— Там вода стікає, а тоді нічого немає?

— Ні, тут починається інша, велика вода.

— То що далі?

— А потім починаються великі океани та великі землі казкових країн і держав.

— Що там, з тієї сторони, де нескінченний випалений степ, а вночі цикади заливають все своїм дзвінким трелом і цвіркуни освітлюють шлях самотньому мандрівнику по піщаному шляху, обсипаному черепами та залишками минулих цивілізацій; де хвилі солоної блакитної води омивають фіолетово-жовті береги, а похмура спека полудня змінюється прохолодою ночі, що поширюється в місячному шляху світла, що манить і зникає за горизонтом невидимої землі? Що там?

— Там цей степ переходить у степ іншої, нашої, але більшої Землі, і далі зливається з Великою Землею, тією, де народилася твоя бабуся, де я народилася, куди ти колись поїдеш, щоб спробувати свою вдачу.

— Ми всі тут самі... Вони там – на Великій Землі – знають, що ми тут?

— Всі ми лише міраж, блукаючий зоряний порох.

ДО МОЄЇ БАБУСІ ТА БАТЬКІВ
Марія Куліковська

Товарів не знайдено.