«Ідентичність» – результат досліджень протилежних сторін національної та культурної ідентичності: шведської та української. У процесі перформансу шведська художниця Бенедікте Еспері, одягнена у білий, рухалась власною траєкторією по виставковому приміщенні. Натомість українська художниця Марія Куліковська, поміщена у місткість з тельбухами та кров'ю, деструктурувала місткість ногами, тим самим центруючи свою траєкторію руху. У виставковому залі Марія Куліковська розмістила фрагменти гіпсових форм як своєрідні контрформи досліджуваного нею тіла. У цих гіпсових формах були відлиті мильні скульптури-репліки триптиха «Homo Bulla».

Основою спільного перформансу художниць стало два гострих питання стосовно шведської національної політики та індивідуальної свободи людини у її межах. Займаючи абстраговану позицію на політичному фронті, Швеція продовжує забезпечувати зброєю конфліктні зони різних куточків світу. Так само вибірково країна приймає біженців, сегрегуючи їх на групи. Дослідження меж індивідуальної свободи у Швеції та позиції емігрантки у ній стало для Марії Куліковської, яка тимчасово там проживала, одним з важливих пунктів на шляху до створення «Ідентичності».

Під час навчання у Констфак та написання магістерської роботи, Марія багато розмірковувала про ідентичність, свою позицію, походження, мову: «Моя перша мова! Прекрасна, різнобарвна та багата, без кострубатих діалектів! Ти можеш лунати скрізь – від Керчі до Києва, від сибіру до родини переселенців у Швеції, від текстових повідомлень до Святої Біблії, від саркастичного скандалу до аналізів вчених. Я – твій ідеальний свідок. Ти зародилася у печері мого шлунку. Твій голос універсальний, але ти звучиш так само і в устах тих, хто називав мене «іншою», окупував мою батьківщину і забрав у мене мій дім. Ти нас зрівняла? Я так не думаю, бо, народившись у провінції, мене зробили її васалом. Ти – його оболонка! Моя друга мова, теж рідна, але я не чула тебе від народження. Тебе так довго забороняли, моя перша мова! Де ти була? Я сумую за тобою! Будь ласка, вибач мені, що я тебе не використовую.

Моя третя мова – мій пароль серед байдужості, відчуженості та глобалізму! Але чи справді я вільна з тобою? Моя четверта мова – це те, що я так довго шукала? Я сама тебе створюю. Іноді тебе не розуміють, але ти – унікальна, моя власна, ти одна можеш бути абсолютно вільною. Збираючи навколо мене подібних, ти звільняєш і мене, і їх. Завдяки тобі ми знаходимо одне одного мовою мого власного мистецтва!».