Як ми взаємодіємо зі світом, яким чином ми можемо або повинні взаємодіяти з ним, це питання часто є також тлом багатьох творів мистецтва. У контексті стрімкого зростання проблем навколишнього середовища, загрозливих конфліктів до брутальної війни між відкритими демократіями, централізованими демократіями та прямими диктатурами, обговорення цінностей та установок також грає все більшу роль у мистецтві. Роботи на виставці фіксують стан справ, вказують на можливі напрями, розробляють нові перспективи та ставлять питання.

Деякі роботи художників з України, які вже були створені у 2013/2014 роках під час подій Революції на Майдані, становлять початкову точку. Серед них малюнки Лесі Хоменко, два крихкі паспорти із глини — російський та український — від Ксенії Гнилицької та велика панельна картина Володимира Кузнецова, яка ставить питання про фундаментальний аспект насильства проти тиранів. А також, мрійливі, тугущі та передчутливі аспекти, якими ми взаємодіємо зі світом, важливу роль відіграють у картині Левана Челідзе та Бриланта Мілазімі чи портретах Ніно Кврісвішвілі.