«Мама, її мама, я, яка не стала мамою, ще жінки. Ніжність і слабкість. О, дивовижний світ жінок, які виховували мій бунтарський дух.

Вони мене створили, вони не вільні, а сильні, бояться вставати і піти, але розумні. Ті, хто постійно прикрашає і вдосконалює, створюють красу.

О, красуня, я шукаю тебе в кожній складовій суспільства, у кожній складовій думок, у будь-якій драпіровці дотику.

Де ти, красуня?
‍

Я хочу бути одержимою тобою. Я хочу мати тебе. Я хочу, щоб ти була скрізь у всьому.

‍

Чи потрібно платити кров'ю, щоб звільнитися, оточити себе тільки красою?

Мати свободу вибору?

Щоб мати мій голос?

Не боятися?

Так просто любити, а не думати і вибирати?

Чи буду я такою ж, як моя мати та її мати?

*текст був написаний Марією Куліковською 17 травня 2019 року в Стокгольмі, Швеція, за 2341 км від мами.