Скульптура «Пандора» була презентована у конкурсі для молодих українських художників МУХі 2011 як спеціальний гостьовий проєкт. Марія Куліковська стала фіналісткою першого конкурсу МУХі, який проходив у 2010, тому, разом з іншими переможцями конкурсу, мала можливість презентувати у 2011 нову роботу. «Пандора» стала продовженням роботи художниці зі скульптурами-копіями власного тіла. Під час створення роботи були використані форми скульптури «Моя Друга Ксена», яка, власне, була представлена на конкурсі МУХі 2010.

Згідно з давньогрецькими міфами, Пандора була першою жінкою-не-богинею, створеною Гефестом із землі та води. За наказом Зевса, Афіна вбрала її у золоте вбрання, Афродіта дала красу, а Гермес – хитрість та брехливість. З народженням і діяннями Пандори світ отримав незнані раніше біди та нещастя. Поєднуючи міфологічні мотиви з християнськими, Марія Куліковська вплітає їх у канву сучасної гендерної проблематики для деконструювання міфу, де роль антагоністки у сюжеті апріорі займає жінка.

Саме 2010-2011 роки стали періодом зародження у творчості Марії феміністичного та квірного дискурсів. Спершу на інтуїтивному рівні, у формі протесту. «Пандора» Марії Куліковської отримала форму розп'яття, яке наглядно демонструє зворотній сюжет, де мучеництво спіткає саме жінку. Використання світла та встановлення прозорої тримальної основи стали додатками, що підсилюють сакральний характер сучасного бачення історичного сюжету.

«Пандора» стала новим пунктом в експериментуванні з матеріалом. Це була перша силіконова скульптура Марії Куліковської. У процесі зняття форми з'явилося безліч технічних проблем. Через неможливість від'єднати силікон від форми, художниці доводилося знімати його лезом. Самостійне зрізання з себе – зі своєї скульптурної копії – шкіри стало художньо-персональним конфліктом Куліковської. Ідейний момент терапії й боротьби перетворився в екзекуцію, прекрасна Пандора – в розп'яття понівечене та безсиле.