Роботи Марії ведуть глядача в сконструйовану нею реальність, де тіло, чуттєвість, щирість, квірність, фемінність, нова ідентичність і героїзм перемагають дитячі травми, страхи і конфлікти, породжені турбулентним світом. Художниця запрошує у свій внутрішній світ і пропонує розділити її особисту травму. Ту, від якої вона тікає у власний ліс квітів, при цьому оголюючи ретельно приховані скелети в шафах глядача і суспільства.