254 – номер Марії як зареєстрованої переселенки з окупованого Криму, який художниця отримала у 2014.

«254» – тривалий проєкт кримської художниці Марії Куліковської, в рамках якого створено дві скульптури-зліпки лежачого тіла мисткині. Під час створення скульптури, Марія Куліковська була вкрита жовто-блакитним текстилем, що безсумнівно було відсилкою до кольорів українського прапору. «254. Скульптура ІІ» є реплікою «254. Скульптура». Робота була створена навесні 2014 року спеціально для групової виставковки «Листівки Майдану», яка проходила у центрі сучасного мистецтва Замок Уяздовський у Варшаві, Польща.

1 липня 2014 мисткиня провела несанкціонований перформанс під час відкриття бієнале Manifesta'10 у Ермітажі в Санкт-Петербурзі. Художниця лежала на сходах музею у позі загиблого солдата, прикрита українським прапором. Перформанс Куліковської завершився короткотривалим арештом, в результаті якого прізвище української художниці було внесено до списку заборонених художників Росії.

Війна, її тривання та наслідки, її деструкційний антигуманний характер являється ключовою проблематикою творчості Марії Куліковської. Неможливість художниці повернутися та вести художню діяльність у рідній Керчі вп'ялася болючим лезом у шкіру мисткині, наробила сотні рубців і досі заставляє кровоточити сенси ідентичності Куліковської. Відсутність живого місця на тілі-пам'яті художниці стала однією з причин для реакції та створення художніх акцій та перформативних скульптур. Вони є для художниці методом реагування, боротьби, зцілення, вивільнення, знайдення, повернення.