- Єва, давай виберемо разом найкрасивіші фотографії, добре?
- Так, давай. Мені оця подобається, ой тільки там всередині голки… А чому там голки? Я боюсь таке. Мама, чому тут так багато голок? Мама, прибери це.
- Це не голки, це гільзи, Євусь.
- А чому???

Гільзи та Квіти, 2021, 2022-2024

Скульптури, відлиті з балістичного мила – є копіями моїх рук і ніг. Усередині — квіти й гільзи від відстріляних куль. Ця незакінчена серія — про травмоване тіло, яке пам’ятає місця, які неможливо забути, про війну й окупацію, яка змінює все. Це про щось дуже особисте, про яке неможливо говорити вголос, щоб не ворушити шрами, що все ще бʼють током.

Більшість квітів і трав, що сховані всередині скульптур, я збирала разом зі своїм коханим та співавтором на Арабатській стрілці влітку 2020 року – це вузька смуга суші на півночі Керченського півострова, яка тоді ще залишалася вільною. Я стояла там — на шматочку вільного «дому» і дивилася на вогники в будинках, що вже давно були в окупації. Я думала про бабусю, яка живе там - за 90 кілометрів від невидимого кордону. Я привезла свого чоловіка ніби додому, щоб познайомити з бабусею, яка мене виростила.
Арабатська стрілка тоді була місцем, де можна було хоча б на мить повернутися в дитинство: запах степу, шелест трав, колір ґрунтів, температура Азовського моря; смак сушеної кефалі й найсолодших томатів із грядок місцевих трудяг; голоси цикад й оводів та пурпурно-рожеві горизонти соляних озер…

У 2022 році саме з цього напрямку почалося повномасштабне російське вторгнення, Арабатська стрілка окупована з лютого 2022 року, а ця земля стала серцем війни, звідки летить російська важка артилерія. Я мрію, щоб моя бабуся залишалася живою й дочекалася мене… З жовтня 2022-го я не маю з нею прямого зв’язку.

Гільзи зі Сходу України для перших скульптур я придбала у 2021 році на чорному ринку. З 2022 року уламки війни мені почали передавати військові, їхні родини, побратими й сестри Захисників із зон активних бойових дій: Бахмута, Ізюма, Харківщини, Київщини… Залишки мін, кулеметні стрічки, гільзи — це життя, це смерті, це історії, це біль і свідчення; це Найбільший Дар — віддати своє життя заради інших.

‍